Так склалося, що грудень можна сміливо назвати «волонтерським місяцем». Безстрокові благодійні акції «Допомагаючи – перемагаємо» - з 2016 року, «Україна починається з тебе» - з 2018 року, гуманітарна акція зі збору продуктів харчування з метою підтримки військовослужбовців, які беруть участь в операції Об’єднаних сил зі стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях – з 2019 року, закликали підтримати наших бійців, які перебувають у зоні бойових дій а ще – передати новорічні привітання нашим друзям з міста Авдіївка Донецької та Сєвєродонецьк Луганської областей. Вихованці усіх освітніх закладів усієї Козятинської міської територіальної громади активно долучилися до вказаних акцій.
За короткий термін було зібрано близько 800 кг солодощів, консервації, меду, теплих речей для бійців, м’яких іграшок та подарунків для дітей міст Авдіївка та Сєвєродонецьк.
У 2019 році між Козятинською міською радою і військово-цивільною адміністрацією м. Авдіївка Донецької області було укладено меморандум про співпрацю, в рамках якого постійно проводилися гуманітарні акції, а саме: збір і передача дітям Авдіївки книжок, м’яких іграшок, солодощів. Усі освітні заклади міста Козятин активно долучалися до акції. Крім того, дітей з міста Авдіївки разом із дітьми учасників антитерористичної операції було направлено на оздоровлення до дитячого табору м. Трускавець за рахунок коштів місцевого бюджету.
Стара Авдіївка - найбільш обстрілюваний район, хоча від артилерійських обстрілів постраждало усе місто. Особливо масованими вони були взимку 2015 року. Тоді Авдіївка пережила справжнє пекло. Снаряди прилітали в центр міста, влучаючи у житлові будинки. Авдіївці залишилися без світла, опалення та води. Люди ховалися у підвалах, багато хто покинув місто. Магазини практично не працювали, містяни виживали тільки за рахунок гуманітарної допомоги. Заняття у школах припинилися - відпускати дітей на вулицю було дуже небезпечно, до того ж багато вчителів виїхали з Авдіївки. Школярі вчилися дистанційно: раз на тиждень приходили у школу за домашніми завданнями.
Сьогодні в Авдіївці багато чого змінилося. Гуркіт гармат триває, але влучення у живі квартали практично припинилися. Місто стало швидко повертатися до мирного життя. Авдіївка тепер чиста, охайна, доглянута (загальну картину трохи псують розбиті дорожні покриття, але це біда усієї країни). Працюють магазини і міський транспорт - маршрутки і автобуси, а ось трамваї, як і раніше, не ходять, оскільки пошкоджені обстрілами дроти поки не полагодили, зате з'явилися сучасні комфортабельні автобуси, такі як у Києві (на проїзних талончиках вартістю 4 гривні написано «Авдіївка - це Україна»). У місто повернулися мережеві супермаркети і банки. Нещодавно його відвідала французька делегація - розглядається питання про французькі бізнес-інвестиції. Але найголовніше - в Авдіївку почали повертатися люди: якщо в 2015-му населення становило менше 10 тис. осіб, то сьогодні - понад 20 тис. На вулицях дуже багато молодих пар і молодих мам із дитячими візочками (пам'ятаю, що мене вразила Авдіївка влітку 2015-го - порожнє місто без дітей).
В Авдіївку з Донецька періодично приїжджають проукраїнські активісти, щоб взяти участь в оригінальному флешмобі: запуску величезного прапора України, який прикріплений до повітряних куль. На кулях усі охочі - військові та жителі Авдіївки - пишуть послання окупантам («Донецьк - це Україна» тощо) - після чого прапор під звуки державного гімну піднімається в повітря і летить у бік окупованих територій. Збити його з землі практично неможливо: легкі кульки, що перебувають у постійному плавному русі, - погана мішень. У перехопленнях телефонних розмов сепаратистів, здійснених нашими бійцями, чутно, як ті сваряться щодо невловимого «укропського прапора», називаючи його «зачарованим». Ініціював ці запуски колишній житель Донецька, який кілька років воював добровольцем на боці України.
Взагалі українська складова на офіційному рівні сьогодні розвинена добре. У самому місті, у дошкільних і навчальних установах проходять різні заходи, на яких звучить українська музика, а діти і дорослі виступають у вишиванках і віночках. Проходять Шевченківські дні, у коридорах загальноосвітніх шкіл висять лайт-бокси «Живи і вчися в Україні» (та й взагалі оформлення українською символікою кабінетів і вестибюлів тутешніх шкіл мало відрізняється від подібного дизайну шкіл інших регіонів країни). Але все це аж ніяк не означає, що «українська» самосвідомість опанувала розумом переважної більшості жителів Авдіївки.
Ось так виглядає ситуація в Авдіївці, характерна, загалом, для усіх прифронтових міст. І питання битви за розум населення цих міст стоїть дуже гостро, оскільки побороти армію ворога простіше, ніж його ідеологію. Підвищення рівня життя, тобто економічний аспект, безумовно, дуже важливий для формування здорового патріотизму. Але головним і, по суті своїй, незамінним аспектом у цьому процесі завжди була культура - саме вона формує національну самосвідомість, від якої залежить і рівень патріотизму зокрема.
Інна Наумова, завідуюча сектором по роботі та соціальній підтримці воїнів АТО та членів їх сімей
Використані матеріали: ГАЗЕТА «ДЕНЬ» 27.04.2018 АВДІЇВКА: ВІЙСЬКОВИЙ БОЙОВИК У МОЄМУ ЖИТТІ ТА НА ЕКРАНІ. Автор: ОЛЕНА ЧЕРЕДНИЧЕНКО
