14 жовтня ми відзначили велике релігійне Покрову Пресвятої Богородиці та водночас державне свято День захисників та захисниць України, а також цьогорічний ювілей – 80-річчя із часу створення Української повстанської армії. Так і має бути, бо український народ завжди славився тим, що вмів берегти християнські традиції та жити за Божими Законами. Саме завдяки цій глибокій вірі українці завжди здобували перемогу. Українські воїни різних епох йшли у бій знаючи, що за ними правда, вони не просто воювали – вони захищали своє – землю, дітей, родину. Вони ніколи не загарбували чужі території – вони лише боронили Батьківщину і відстоювали її незалежність.
На знак вшанування захисників та захисниць у середмісті Козятина відбулися урочистості, що вперше стали спільним об’єднуючим заходом усіх чотирьох громад колишнього Козятинського району: Козятинської міської, Глуховецької селищної, Махнівської та Самгородоцької сльських. Представники депутатського корпусу Вінницької обласної, Хмільницької районної та Козятинської міської рад, керівництво Козятинської міської територіальної громади, голови Глуховецької селищної, Махнівської та Самгородоцької сільських рад, старости старостинських округів Козятинської ТГ, представники громадськості зібралися, щоб засвідчити свою повагу й подякувати почесним гостям свята: справжнім Героям війни, родинам загиблих захисників-козятинців, службовцям військових частин, військкомату, поліції, рятувальникам, волонтерам.
Струни своєї душі та голосу, частку патріотичного серця подарували козятинцям учасники вокальних колективів «Струни серця» та «Добряни», а також незрівнянна Олена Пантєлєєва.
Після церемонії нагородження учасники мітингу урочистою ходою із розгорнутим семиметровим Державним Прапором вирушили до пам’ятного знаку загиблим захисникам. Хвилиною мовчання усі присутні вшанували військових, що віддали власне життя, зупиняючи поширення рашизму. Панахиду за загиблими відслужили священики ПЦУ та УГКЦ.
Урочистий захід завершився духовним гімном України «Молитвою за Україну», слова якого підтвердили надію наших сердець на Перемогу: «Боже великий, єдиний, нам Україну храни, волі і світу промінням Ти її осіни».
