Худяков Сергій Володимирович народився в нашому місті 6 квітня 1982 року. Навчався в 1 – й школі. Займався в музичній школі по класу труба. По закінченню школи вступив до нашого училище та отримав спеціальність - слюсар з ремонту автомобілів. Далі працював в Бердичеві за фахом. Прагнучи досягти більшого, вступив на заочну форму навчання в Одеський архітектурний університет. Працював в тепломережах в Козятині. Пізніше в газовому господарстві. Шукаючи кращої долі поїхав в Київ де працював спочатку слюсарем а по закінченні університету інженером.
Постійно допомагав батькам та сестрі. Ніколи не ділив обов’язки і завжди поважав працю інших людей. Згодом поїхав на заробітки в Польщу. У лютому 2022 – го мав виїзжати знову за кордон, але війна внесла свої корективи. Сергій залишився вдома і з друзями почав робити окопні свічки та продовжував займатися улюбленими справами.
27 липня 2024 року був призваний до лав збройних сил України. Коли йшов то давав настанови, щоб близькі доглядали за батьками та молодшим сином. Навчання проходив у Житомирській області у селі Троянів. Після військового вишколу Краматорськ а далі Білогорівка.
Постійно телефонував, жартував. Підтримував рідних, як міг. 26 жовтня 2024 року, солдат стрілець – снайпер 1 – го аеромобільного відділення 3 – го аеромобільного взводу 4 – ї аеромобільної роти військової частини (А 4165) А 2120 в районі населеного пункту Білогорівка, Сіверськодонецького району, Луганської області після виконання бойового завдання вважався зниклим безвісти. А 19 січня 2026 року в Чернігівському морзі був ідентифікований як загиблий.
Худякова Сергія Володимировича поховано на міському цвинтарі на «Алеї Слави».
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправимої втрати разом з рідними та близькими.
Вічна пам’ять героям! Слава Україні!
