Сьогодні наша громада попрощалася з Захисником нашої неньки Чорноусом Сергієм Валерійовичем
Сергій Валерійович народився 18 березня 1977 року в Флоріанівці. Там закінчив школу. Любов до своєї землі та до праці на ній, йому прищеплювали з малечку. Допомога батькам по господарству, завжди була на першому місці. Після закінчення 8 – ми класів пішов вчитися в Бердичівське професійно – технічне училище, де здобув професію тракториста. Повернувся в рідне село, по іншому не хотів і не міг. Працював за фахом. Тихий, спокійний чоловік допомагав односельцям, які цього потребували. Останні кілька років працював на м’ясокомбінаті. Зустрів жінку Олену, з якою разом облаштовували своє сімейне життя.
На військову службу був призваний 10 серпня 2025 року. Військовий вишкіл проходив в Житомирській області. З навчального центру потрапив в Дніпропетровську область. Вранці 21 жовтня телефонував коханій та тітці. Сказав «Все, нас погрузили, везуть. У мене все добре. Ввечері зателефоную». Це була остання розмова з рідними.
21 жовтня 2025 року кулеметник 1 – го аеромобільного відділення 3 – го аеромобільного взводу, 5 – ї аеромобільної роти, 2 – го аеромобільного батальйону військової частини А 4350, в результаті авіаудару КАБу з боку противника в районі населеного пункту Покровське, Синельниківського району, Дніпропетровської області солдат Чорноус Сергій Валерійович, отримав осколкове поранення правого стегна з грубим руйнуванням тканини внаслідок чого загинув.
Чоловік побачив впритул цю страшну війну, її жорстокість і жах, який вона з собою принесла. Попри це, його серце залишалося добрим та ніжним. Він мріяв повернутися в своє рідне село і просто жити.
Похований Сергій Валерійович на кладовищі в с.Флоріанівка.
Вічна пам'ять та слава Воїну!
