Олександр народився 12 травня 1992 року в місті Вінниця. Там пішов до школи. А 9-й клас закінчив в місцевій школі. Вступив до Вінницького вищого художнього професійно – технічного училища за спеціальністю газозварювальник, художник по металу, будівельник. Потім строкова служба у Василькові . Технічне обслуговування літаків. Демобілізувався і почав заробляти разом із відчимом своїми вміннями. Займалися такою мирною роботою : будували будинки. Чоловік був дуже вправним з самого дитинства, жвавим і активним, любив техніку, знався на ній.
Перед самою війною працював водієм. А якоїсь миті прийняв рішення йти до війська. Сам пішов до військомату і 31 жовтня 2023 року вже був мобілізований. Будучи технічно грамотним займався військовою технікою, втому числі і закордонною, попередньо пройшовши навчання.
Пекло боїв на Миколаївщині та Херсонщині стало його буднями. Кожного дня телефонував мамі. Попереджав, що не буде звʼязку, коли йшов на завдання. В лютому місяці 2025 року – вперше був у відпустці. Короткий відпочинок і знову до підрозділу. 1-го квітня був останній дзвінок, остання розмова. 2-го квітня вихід на позицію.
11 квітня побратими зателефонували мамі і повідомили, що її син загинув. А вже згодом прийшло офіційне повідомлення, що Олександр Корольчук пропав безвісти. Вдалося повернути тіло та ідентифікувати. Механік-водій 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А4935, виконуючи бойове завдання в ході бойових дій з відбиття збройної агресії російської федерації в районі острова Козулинський Херсонського району Херсонської області загинув.
Єдиний син став сином та гордістю України.
Похований Воїн на кладовищі в с.Кордишівка.
Вічна памʼять та слава мужньому Захиснику свого народу
